- нав'ючувати
- —————————————————————————————нав'ю́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нав'ючувати — ую, уєш, недок., нав ю/чити, чу, чиш, док., перех. Навантажувати кого , що небудь поклажею, в юками … Український тлумачний словник
нав'ючування — я, с. Дія за знач. нав ючувати і нав ючуватися … Український тлумачний словник
нав'ючуватися — уюся, уєшся, недок., нав ю/читися, чуся, чишся, док. 1) Навантажуватися поклажею, в юками. 2) тільки недок. Пас. до нав ючувати … Український тлумачний словник
нав'ючити — див. нав ючувати … Український тлумачний словник
нав'ючуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нав ючувати … Український тлумачний словник
навантажити — 1) = навантажувати (кого, чим, що на кого доручити кому н. якусь роботу, виконання якихось обов язків тощо), нав ючити, нав ючувати (що на кого); завантажити, завантажувати (кого чим забезпечити когось роботою); навалити, навалювати (що на кого) … Словник синонімів української мови